Інгаляції при гаймориті в домашніх умовах: застосування небулайзера

Інгаляції заслужено є одним з найпопулярніших способів лікування захворювань дихальних шляхів, як в народній, так і в традиційній медицині.

Спосіб приваблює своєю безпекою, швидким настанням ефекту, можливістю виконання в домашніх умовах і відсутністю негативних вражень після процедури – саме тому інгаляції при гаймориті так популярні.

Переваги інгаляційної терапії полягають в наступному:

Це обумовлено великою швидкістю потоку повітря у верхніх відділах дихальних шляхів, більш ж дрібні частинки будуть проникати в нижні відділи дихальної системи.

За допомогою інгаляторів різних систем можлива доставка в осередок ураження таких лікарських препаратів:

  • антибактеріальні засоби;
  • протизапальні препарати;
  • муколітики;
  • протигрибкові препарати;
  • речовини рослинного походження.

Існують також і певні правила, що регулюють послідовність введення речовин при проведенні інгаляцій, наприклад, прийнято використовувати спершу муколітики, які розріджують мокротиння і слиз, і роблять слизову оболонку доступною для наступного кошти, наприклад, антибіотика. Якщо робити навпаки, то ефективність знижується.

Інгаляції при гаймориті можна використовувати і як монотерапію, і як частина комплексного лікування захворювання, все залежить від тяжкості перебігу хвороби в кожному конкретному випадку.

Сучасне обладнання для інгаляційного введення ліків представлено такими пристроями, які до того ж можна використовувати в домашніх умовах:

  • рідинний кишеньковий інгалятор, що працює за рахунок фреону;
  • кишенькові порошкові інгалятори (пристрої типу турбохалера і інших);
  • компресорні небулайзери;
  • небулайзери, що працюють за рахунок ультразвуку.

Коли ефективні такі процедури?

Інгаляції при гаймориті можна застосовувати при більшості видів даного захворювання, але з різною ефективністю. Прі не ускладненому перебігу синусити можна лікувати тільки інгаляціями, але далеко не у всіх випадках.

Ефективність даного методу базується на зниженні вираженості набряку в придаткових пазухах носа, разжіжженіі слизу і поліпшенні її евакуації з пазух, а також на поліпшення носового дихання.

Вважається, що такий метод лікування найбільш ефективний на початкових стадіях захворювання, в разі ж запущеного процесу інгаляції будуть ефективні тільки в складі комплексної терапії.

Чого точно не варто робити – так це займатися самолікуванням, тому що можна дихати найефективнішим засобом, але без урахування особливостей перебігу хвороби, лікарської взаємодії можна тільки нашкодити.

Загальні правила проведення таких лікувальних процедур

Для досягнення максимальної ефективності від такої терапії слід дотримуватися ряду нескладних правил:

  • Інгаляції при гаймориті і інших захворюваннях дихальних шляхів бажано робити не раніше ніж через півтори години після прийому їжі, в процесі процедури не варто відволікатися на читання або розмови. Після процедури протягом хоча б години також небажаний прийом їжі і активна фізична діяльність.
  • Інгаляції при гаймориті потрібно робити, вдихаючи і видихаючи суміш через ніс. Якщо дихати тільки через ніс, то в гайморові пазухи потрапить максимальна кількість ліки.
  • Практично всі препарати в процесі приготування розводять фізіологічним розчином.
  • При застосуванні більш ніж одного препарату бажано дотримуватися встановленої послідовності.
  • Курс призначених інгаляцій бажано виконувати повністю, без пропусків.
  • Інгаляції при гаймориті небулайзером.
  • Більшість моделей небулайзерів також не допускає застосування самостійно приготованих розчинів.
  • Небулайзерні інгаляції не належать до теплових процедур, але все ж вони не рекомендовані при підвищеній температурі тіла.

Розчини, що застосовуються при лікуванні синуситів інгаляційним методом, способи приготування

Так як більшість моделей небулайзерів не призначене для використання самостійно приготованих розчинів, тому у випадку з такими процедурами використовуються тільки заводські препарати.

В аптеці доведеться купувати антибактеріальні препарати, антигістамінні засоби, муколітики та багато інших лікарські препарати. Самостійно готувати можна тільки склади для інгаляцій теплим паром, які можна проводити в домашніх умовах. Способи приготування розчинів для інгаляцій на прикладі деяких препаратів:

  • Ацетилцистеїн можна використовувати у вигляді розчину для ін’єкцій, розведеного фізіологічним розчином в пропорції один до одного.
  • Амброксол також купують у вигляді ампули для ін’єкцій, а перед інгаляцією розводять в пропорції один до одного звичайним фізрозчином.
  • Дексаметазон застосовують по 0,5 мл стандартного 0,4% розчину для ін’єкційного введення.
  • Фурацилин застосовують в чистому вигляді, на одну процедуру використовується 4 мл.
  • Мірамістин потрібно розводити фізіологічним розчином в пропорції один до двох.

Рецепти народної медицини

Всім відомий найпростіший рецепт доступний в домашніх умовах – можна просто дихати над каструлею з тільки що звареної картоплею, але в арсеналі народної медицини набагато більше рецептів:

  • Рецепт з лавровим листом: близько тридцяти листя можна залити гарячою водою, і проварювати після цього на невеликому вогні близько 5-7 хвилин, отримана рідина повинна сама охолонути до температури близько 40 градусів, після чого склад готовий до застосування.
  • Дві частини листя подорожника змішують з трьома частинами м’яти і двома чистотілу, суміш кип’ятять не більше п’яти хвилин.
  • Календула (квіти) і листя евкаліпта і малини змішують в пропорції 1: 1: 3.
  • Застосовуються і ефірні масла, найчастіше це м’ята, чайне дерево, апельсин, герань, м’ята, сосна. У гарячу воду можна додавати від 5 до 8 крапель ефірного масла.
  • У гарячій воді можна розчинити ложку меду, дихати над сумішшю 5-10 хвилин.
  • Дихати картоплею можна і використовуючи тільки її очищення, які для цього потрібно проварити п’ять хвилин, після чого дати охолонути приблизно до 40 градусів.

Народна медицина популярна через доступності більшості засобів в домашніх умовах, але слід пам’ятати, що лікуванні паром відноситься до теплових процедур, а значить, має певні протипоказання.

Можливі протипоказання для введення лікарських засобів у вигляді аерозолів

Такі процедури мають порівняно небагато протипоказань, до яких відносяться:

  • висока температура тіла (тут протипоказані всі теплові процедури);
  • виражена серцева недостатність;
  • кровоточивість з судин носа;
  • дихальна недостатність;
  • різні аритмії;
  • емфізема;
  • легеневі кровотечі.

Ускладнення при виконанні такої процедури явище досить рідкісне, і найчастіше це алергічна реакція на вдихаємо препарат.

В умовах лікувального закладу в залежності від тяжкості реакції може застосовуватися введення глюкокортикостероїдів та адреналіну, при вираженому набряку верхніх дихальних шляхів можливо виконання коникотомии або трахеотомії для забезпечення доступу повітря.

У домашніх умовах при значному погіршенні стану після інгаляції краще викликати швидку допомогу.